ROD NICEWICZ ... /Ницевич, Нецевич, Нацевич, Нацович / Niecewicz

21 поколение за последние 600 лет. 2939 кровных родственников
Текущее время: 28-03, 13:10

Часовой пояс: UTC + 3 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: 1. Вступ
СообщениеДобавлено: 03-01, 21:02 
Не в сети
Site Admin
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29-04, 19:02
Сообщения: 491
«Не знати що було до того, як ти народився, означає залишатися
назавжди дитиною».
( Марк Тулій Цицерон )

Для великого наприкінці ХІХ ст. окремого сімейства дворян Волинської губернії Російської Імперії герба Нечуя на прізвище Нецевич походження, родовід, а також історія життя багатьох поколінь їхніх давніх пращурів загалом залишалися невідомими. Разом з тим документи, які були виявлені в різних архівах при виконанні цієї розвідки, дозволяють беззаперечно наголошувати, що прадавні пращури цього сімейства вже мешкали в Україні, а конкретно на крайньому заході Волині, ще за часів окремого існування на цій території двох країн – Корони польської та великого князівства Литовського. При цьому вони завжди належали там до феодальної верхівки сучасного для них прадавнього суспільства, але конкретне (класове) найменування самих членів цієї верхівки на згаданій території за минулі сторіччя наразі не було постійним і декілька разів змінювалося. Конкретному аналізу причин тих змін присвячена спеціальна історична література, та вони нас обходять.
Існуючі на той час у Нецевичів в наявності (дворянські) документи цього окремого сімейства, які були ними подані до Герольдії, включали до себе свідчення лише про деякі епізоди життя їхніх безпосередніх пращурів на протязі XYIІІ ст., а також дозволяли стверджувати, що ця лінія Роду шляхтичів Нецевичів в згадані часи мешкала у вже об’єднаній державі, Речі Посполитій, в межах Овручського повіту на Волині.
Наведена тут назва цієї «держави обох народів» є прямим (фонетичним) прочитанням українською двох слів з польської мови, які були в свій час використані для найменування самої держави та одночасно для визначення її суті – rzech pospolita (польське фонетичне прочитання означене кирилицею – ржечь посполита). В перекладі на українську мову вони при такому використанні означають справа загальна, тобто Корони польської та великого князівства Литовського. Взагалі ж повним еквівалентом при визначенні суті цієї держави є найменування її республікою, тобто словом, яке виникає при прямому (фонетичному) прочитанні двох слів з латинської мови – rex publico. В перекладі на українську мову вони при такому використанні означають – володіння загальне.
Назва «держави обох народів» у вигляді єдиного слова «республіка» (згодом саме цим словом стали перекладати об’єднаний запис rzechpospolita) також використовувалася в минулі часи досить таки часто. Разом з тим окреме польське слово rzech означає в українській мові не лише єдине семантичне поняття «справа», але й має синоніми, з них один дуже близький до фонетичного – «річ». Внаслідок цього в україномовній літературі інколи можна зустріти назву тієї «держави обох народів» у вигляді – Річ Посполита. Це однак цілком недолуга назва, бо половина її – прямий переклад на українську мову слова rzech, а інша – просто фонетичне прочитання слова pospolita. Звичайно, що вона ніяким чином не може бути еквівалентом найменування «республіка».
В усі середньовічні часи існування Речі Посполитої, а до них в прадавні часи, коли Корона польська ще управлялася цілком окремо, найменування там певних прошарків суспільства шляхтою, тобто окремих осіб шляхтичами, мало за конкретну мету визначити членів саме вищих родів цих країн. Тому, принципово, найменування шляхтич завжди означало те саме, що й інші найменування членів верхівки феодального класу тих часів в країнах Східної Європи та на території України: землянин в Київській Русі, боярин та боярин-шляхта в великому князівстві Литовському, боярин, як ознака вищого стану особи в когорті «вільних мужів», в великому князівстві Московському, та, нарешті, новостворене найменування дворянин, яке в середньовіччя почали використовувати для того визначення вже в Московському царстві, а згодом в Російській Імперії.
Звичайно що в Речі Посполитій, а до того ще в великому князівстві Литовському, де саме в свій час мешкало багато поколінь Роду Нецевичів, потомствене наслідування Родом тих найменувань землянин, боярин, боярин-шляхта або шляхтич ставало можливим лише при наявності у членів Роду неабиякої земельної власності і безумовно свідчило про її постійне збереження кожним з його наступних поколінь. Зважаючи на довгострокове наслідування старинного литовського найменування боярин, можна одразу дійти висновку про дуже давнє походження Роду Нецевичів. Між тим для належних доказів цього походження Рід мусив мати «на руках» певні документи і ті документи таки у нього існували. Принаймні у 1663 р. вони були пред’явленими комісарам при виконанні люстрації ними м. Ковля, однак зберегти їх у середньовіччя Нецевичі не спромоглися, наразі навіть боярин Роман Юрієвич – засновник московського царського Роду Романових, залишився тоді «без фундаменту».
В відповідності до означеного про таке в законах Російської Імперії, та спираючись при цьому на безперечний факт володіння маєтком з кріпаками дідом та прадідом подавця документів від згаданого окремого сімейства Нецевичів до її Герольдії, їхньому Роду вдалося визначити у ХІХ ст. лише столітній проміжок часу, який надавав йому права дворянства, і те сімейство в решті решт було записано тільки до І частини книги дворянам Волинської губернії [1, 2].
Разом з тим прізвище цих дворян латиницею, а саме на польській мові, завжди мало в Імперії подвійний запис, в відповідності до законів фонетики української мови місцевості, де ті Нецевичі постійно мешкали на момент її приєднання - Necewich та Neciewich, а в окремих випадках навіть використовувався, переважно в документах, складених у середньовіччя в Україні, запис його латиницею в «остаточній» для цієї землі формі, ще взагалі згідно законів фонетики староукраїнської мови - Nіecewich та Nіeciewich.
Але крім того, як вдалося встановити в наш час за архівними документами, до кінця ХІХ ст. дожили ще дві, доволі чисельні, лінії того самого Роду шляхтичів Нецевичів, причому пращури двох тих ліній раніше також були в Речі Посполитій мешканцями різних місцевостей Волині та Подолії [3,4]. Однак, за даними архівних документів, члени принаймні двох ліній Роду, в тому разі дворянської, не зважаючи на різні місця свого помешкання, завжди добре усвідомлювали своє давнє родство і підтримували поміж собою певні родові стосунки принаймні аж до кінця ХІХ ст..
Разом з тим згадані вище дві (нові) лінії Роду, з усіма своїми гілками, які згодом так і не були зараховані до російської дворянської спільноти, завжди належали на Волині до іншого шляхетського братерства - герба Яніна. Вони не спромоглися отримати підтвердження своєї дворянської достойності в Російської Імперії після завершення діяльності Київської центральної ревізійної комісії у 1839 – 1847 роках [5,6], оскільки Імперія в ті часи зовсім не клопоталася ростом чисельності прошарку своїх вільних людей. В заявах до губернських дворянських депутатських зборів, які члени цих двох (нових) ліній Роду подавали туди ще у 1802-1804 роках, також були відсутні будь-які згадки про походження, родоводи, або історію життя їхніх пращурів раніше XYIІІ ст.. Все це для двох зазначених (нових) ліній Роду та всіх їхніх гілок наразі залишалося невідомим – генеалогія взагалі усього Роду була відсутньою вже навіть для тих його пращурів, які жили у ХYІІ ст..
Нарешті залишається тільки зазначити, що на 1 січня 1850 р. жодної особи на всі наведені вище латиницею прізвища Нецевичів не було внесено у царстві Польському до списку його дворян (шляхти), як таких, що існували до появи на світ нового положення про дворянство 1836 р., так і таких, що з’явилися там вже після його оприлюднення [213]. При цьому окремо наголошуємо, що мова йде саме про дворян (шляхту) тієї польської території, яка залишилася в тому царстві після приєднання земель Волині та Поділля до складу земель Російської Імперії наприкінці XYIІІ ст. (це приєднання завершилося у 1793 р.).
На відзнаку від Західної Європи – колиски прадавнього дворянства, в більшості країн якої ще у XІY ст. були призначені офіційні особи та створені геральдичні установи, які мусили стежити за цілісністю та недоторканістю гербів їхнього дворянства, в Польському королівстві та великому князівстві Литовському, де головним свідченням (доказом) благородства шляхтича вважалося лише володіння власним земельним наділом, ніколи не існувало державних установ, які б професійно опікувалися цією проблемою. Мабуть тому своєрідну роль «приватних герольдій» цих двох країн Східної Європи мусили взяти на себе окремі неофіційні особи – головним чином письменники, які проводили, кожен в свій час та «на свій смак», власні дослідження гербів шляхетських родів (Речі Посполитої), користуючись при цьому як офіційними, так і суто приватними («інших осіб») свідченнями по цій тематиці.
У XYIІІ ст. саме на територіях Волині та Поділля, які належали тоді до об’єднаної поміж собою в унію Корони польської та великого князівства Литовського – Речі Посполитої, існували і були відомі таким її «неофіційним герольдіям» два Дома натще родовитої там в ті часи шляхти – Нецевичі герба Яніна, прізвище яких на польській мові було записано ними як Neczewich (тобто – Нечевич), та Нецевичі, герб яких в переліку шляхти взагалі не було зазначено, і які були записані там як Nieciewski (тобто – Нєцієвські) [196]. Скоріше за все, однак, тим гербом Яніна насправді володів таки Дім шляхтичів на останнє з записаних прізвищ, Nieciewski, як про це певно свідчать результати проведеної розвідки.
При цьому прізвище шляхтичів з іншого Дому, Neczewich, також походить від наведеного вище прізвища, та й взагалі до конкретних записів польської і литовської «приватних герольдій», які, нагадуємо ще раз, зовсім не були офіційними (та професійними) державними геральдичними установами, існує дуже багато запитань і нарікань.
Проведені в цій розвідці ретроспективні дослідження історії життя пращурів шляхтичів Нецевичів протягом чотирьох сторіч поспіль показали, починаючи той підрахунок з середини ХІХ ст., для двох (нових) ліній Роду герба Яніна та лінії Роду герба Нечуя, що на початку XYIІІ ст. всі пращури цих ліній, які в той час жили, безумовно знаходились поміж собою у тісних родинних стосунках. Згідно ж документів XYIІ ст. взагалі виявилося, що ще більш давні пращури усіх трьох ліній Роду були поміж собою вже просто досить близькими родичами. А по документам, які стосувалися життя прадавніх пращурів Роду у XYI ст., було однозначно визначено, що засновниками цих трьох ліній династії на початку того сторіччя постали троє рідних братів – нащадки боярина Радунського Андрія Нецевича. Однак ця подія, а також отримання тими братами герба шляхетського братерства Яніна, мали місце ще у великому князівстві Литовському, на етнічній батьківщині цього Роду.
Таким чином в проведеній розвідці вдалося дослідити генеалогію Роду Нецевичів в усі буремні віка середньовіччя, при постійних набігах до території Правобережної України татар і турок, за «революційних подій» епохи Богдана-Зиновія, а також відстежити її через чисельні в ті часи події жорстокого голодування прадавнього суспільства, і через морові негаразди, які тоді взагалі досить часто визначали саму його долю. Деякі моменти означених подій будуть розглядатися в цій розвідці як цілком окремі суспільні явища, однак, наскільки дозволяють винайдені документи, ті явища будуть аналізуватися також з точки зору їхнього конкретного впливу на долю Роду Нецевичів.
Разом з тим було з’ясовано, що в часи порубіжної межи – Люблінської унії 1569 р. – члени (майбутніх) трьох ліній Роду, та тих його відгалужень, які згодом згасли, всі загалом виїхали з Литви і далі їхні нащадки протягом півтора сторіччя мешкали вже лише в Володимирському повіті, на заході Волинського воєводства Речі Посполитої, де раніше розташовувалися землі Володимирської Русі. Там вони мали принаймні сім місць помешкання та володіли досить великими землями, а згодом, зважаючи на історичні події, їхні нащадки свого часу роз’їхалися вже по всій місцевості Волині та Подолії.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB