ROD NICEWICZ ... /Ницевич, Нецевич, Нацевич, Нацович / Niecewicz

21 поколение за последние 600 лет. 2939 кровных родственников
Текущее время: 29-03, 17:21

Часовой пояс: UTC + 3 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: 3. Визначеність Роду.
СообщениеДобавлено: 03-01, 21:27 
Не в сети
Site Admin
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29-04, 19:02
Сообщения: 491
Визначеність Роду.

Отже в Речі Посполитій, на Волині, починаючи з часів порубіжної межи, мешкали три лінії єдиного Роду литовських бояр-шляхти Нецевичів, які надалі являли собою вже великий український волинський Рід, але в великому князівстві Литовському підвалини цього Роду на Правобережній Україні безумовно сягали значно більшої давнини. Вже на самому початку ХY ст. прадавні литовські пращури Роду оселилися на землях тоді ще тільки “місцевості Ружино”, яка згодом стала належати до новоствореного Володимирського повіту. Таким чином життя цього Роду в Україні розпочалося ще за часів розквіту великого князівства Литовського, а сам Рід становив собою давній шляхетський осередок згаданої української місцевості.
Історики Російської Імперії середини ХІХ ст. між іншим дійшли глобального висновку, що із всієї шляхетської маси Південно-Західної Росії (Правобережної України) тільки десять відсотків Родів належало до польського етносу. Всі інші Роди тут, на їхню думку, походили з Родів чисто руської основи. При цьому лише частина Родів цієї основи вела своє пряме походження з русів або русичів, а точніше тих прадавніх Родів, які “весь час” мешкали саме в цій місцевості, тобто на території між 490 та 520 північної широти і до 700 км на захід від Києва [14]. В дійсності однак, спираючись на події порубіжної межи, ті історики серед названих Родів чисто руської основи мабуть в першу чергу мали на увазі роди суто російської основи, які встигли переїхати сюди протягом декількох десятиліть XYI ст. із Московського князівства, в часи правління Івана IY. Як відомо, таких Родів було доволі багато, принаймні більше, ніж встигла вирізати їх на російський батьківщині “опричнина” [15].
На думку старовинних російських істориків, “проживаючи потім понад два сторіччя в Речі Посполитій”, де загальна кількість шляхти сягала вісьмох відсотків населення і проводилася цілеспрямована політика ошляховування королівства, тобто політика створення в ньому багато чисельного прошарку вільних людей, і одразу військовослужбовців, як це раніше мало місце у великому князівстві Литовському, шляхетні Роди означеної (російської) основи в багатьох випадках, з часом, ополячилися та прийняли католицьке віровизнання. Таким чином у членів цих Родів, на думку російських істориків, власна самовизначеність стала подвійною: «gente Ruthenus, natione Polonus».
Наприкінці XYIІ ст. звичайно інакше вже не могло й бути, оскільки для всього населення Правобережної України тоді примусово було нав’язано сповідувати штучно створене “віровизнання” – уніатське, внаслідок чого загалом всі ті люди на ціле сторіччя стали “відторгнуті насильством” від своїх споконвічних релігійних уподобань і за допомогою релігійної складової суспільного життя їх стали примусово асимілювати тоді до соціуму польської нації..
Однак жодних висновків відносно попередніх принаймні двох сторіч “всього часу” життя цієї території у великому князівстві Литовському, перепитій проживання там давніх шляхетних Родів литовської основи, а також, загалом, талану та долі литовського етносу в Україні, в додаток до етносу русів та росіян, ті історики не зробили. Між тим це саме у тих давніх литовських родів, починаючи з моменту «осілості» яких на українській території стала активно відбуватися перша фаза формування української народності у ХІY – ХYІ ст., склався той особливий характер і закріпилася культура відносин, якими ще й досі відрізняється українська нація.
Головними чинниками при цьому стало формування власної мови, яка згодом набула назви української, релігійні православні уподобання церкви східного обряду, цілком специфічне місцеве право ще суто литовської основи, народні звичаї прадавніх русинів, що сукупно створило загалом першу, наразі найважливішу, самовизначеність тих вже «осілих» шляхетних родів – національну, яка суттєво відрізнялася від тієї, з якою всі вони прийшли в свій час на цю територію.
Саме тоді українська нація перший раз «народилася на світ», згодом збільшивши свою чисельність від 150 до 500 тис. осіб, а потім спромоглася відроджуватися ще двічі, коли проходила буквально через «голкове вушко», втрачаючи значну кількість вже сформованого на новій основі суспільства, особливо в часи «революційних подій» ХYІІ ст.. Спочатку польські, про які згадано вище, тобто релігійні, а потім російські прагнення до примусової асиміляції української народності, для чого в імперські часи російська влада стала використовувати іншу, мовну складову суспільного життя, взагалі заперечуючи при тому існування у цієї народності власної мови та навіть забороняючи відправляти на ній богослужіння, привели тільки до багатовікової боротьби української нації за свою свободу і незалежність, яка ще й досі не завершилася.
Стосовно підвалин Роду бояр-шляхти Нецевичів, який безумовно був литовської основи, історики ХІХ ст. дійшли однак згоди про значну давнину його походження в Південно-Західній Росії, і спираючись на те, що він існував там ще до порубіжної межи, зарахували цей Рід до переліку прадавніх боярсько-шляхетських (але руських !) родів цієї місцевості [14].
Процеси, які керували колись розвитком суспільства, що мешкало раніше в Правобережній Україні, та які запровадили формування з нього українського етносу, можна звичайно досконало з’ясувати лише тоді, коли стане достеменно відомою історія життя окремих його генерацій. Але за часів бездержавності українського народу з метою розуміння вказаних вище процесів та можливості вірогідного тлумачення багатьох питань історії того суспільства в «державі обох народів» – Речі Посполитій, а потім в російській великодержавній формації, в першу чергу набуває неабияке значення дослідження саме родоводів та історії життя, а точніше генеалогії, його не чисельної еліти – найвідоміших та найвпливовіших прадавніх Родів цієї території, а наразі її феодальної верхівки.
Звичайно, що тільки в другу чергу має сенс проводити аналогічні дослідження для прадавніх Родів більш чисельної середньої ланки шляхти того часу. І хоч з таких досліджень є можливість отримати інформацію лише по обмеженому колу питань історії, але оскільки одне з них – як саме йшло формування середнього прошарку української нації, то вони обов’язково повинні виконуватися. Тим більше, що сам перелік елітних прадавніх родів Правобережної України вкрай обмежений для того, щоб зрозуміти яким саме чином тут з’явився навіть клас великої національної буржуазії – верхнього прошарку нації.
Спочатку литовські бояри, а вже потім ополячені шляхтичі Нецевичі завжди були саме звичайною за своєю життєвою вдачею та середньою за достатком ланкою шляхти своїх часів. Тому вони – безумовно прадавній Рід тієї (в першу чергу середньої за достатком) шляхти, також слушний об’єкт для вказаних вище історичних досліджень, бо життя Роду бояр-шляхти Нецевичів, тобто бояр, які всі часи мали докази свого благородного походження, взагалі вдалося простежити впритул до ХIY ст., завдяки матеріалам литовської метрики та архівним документам Російського державного історичного архіву (РДІА) в м. Санкт-Петербург, Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАКУ) в м. Києві, державного архіву Житомирської області (ДАЖО) в м. Житомирі, державного архіву Хмельницької області (ДАХмО) в м. Кам’янець-Подільський, а також державного архіву Чернігівської області (ДАЧО) в м. Чернігів, державного архіву Волинської області (ДАВО) в м. Луцьку та державного архіву Київської області (ДАКО) в м. Київ. Первинний варіант цієї розвідки був опублікований в [16].


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB